Останніми роками Україні загрожує стрімке поширення золотарника канадського (Solidágo canadénsis L.). За ступенем небезпеки для навколишнього середовища і здоров’я людини цей чужорідний інвазійний вид знаходиться в одному ряду з амброзією, борщівником і колорадським жуком. Золотарник канадський вже сьогодні завдає великої шкоди не тільки природі Україні, але лісовому і сільському господарству. Якщо не зупинити поширення золотарника зараз, то вже через кілька років ця робота вимагатиме від нас незрівнянно більше сил і застосування дорогих засобів.
Цю рослину часто плутають з амброзією полинолистою, хоча вони відносяться до різних видів. Золотарник канадський, або Золотушник канадійський (Solidago canadensis) не включений до Переліку регульованих шкідливих організмів, затвердженого
наказом Міністерства аграрної політики України від 29.11.2006 № 716, та не є карантинним організмом.
Коренева система його у вигляді кореневища з корінням, які розташовані на глибині 25-30 см. Стебло у верхній частині розгалужене, густо вкрите листям, біля основи дерев’янисте, висотою 60-170 см. прямостояче, листки на коротких черешках, чергові видовженоланцетні, на верхівці загострені, з зубчастими пластинками. З верхнього боку частіше голі, знизу опушені. Довжина листа 5- 12 см. Верхні листки більш вузькі. Колір листя і стебел від світло-зелених до темно-зелених.Золотисто-жовті невеликі квітки зібрані в дрібні кошики, що утворюють густу широку волоть пірамідальної форми. Плід — сім’янка з чубком, нагадує плід кульбаби. Хоча рослина не є карантинним об’єктом, але поруч з цим вона може викликати сильну алергічну реакцію у людей схильних до проявів алергії. Момент цвітіння – з липня по жовтень. Найбільш частими проявами високої чутливості організму на пилок є алергічний кон’юнктивіт (почервоніння очей, активна сльозотеча), який супроводжується ринітом (свербіж та водянисті виділення з носу).Агресивному поширенню золотарника канадського сприяють кілька чинників. По-перше, як вид-чужинець він не зустрічає так званих ворогів з числа рослин-конкурентів і комах. По-друге, кущ золотарника виробляє до 100 тисяч насінин, які відрізняються дуже високою схожістю – до 95%. По-третє, коріння золотарника виробляє інгібітори –
речовини, які пригнічують ріст інших рослин. Слідом за цим зникає більшість лугових комах, птахів, дрібних ссавців. Таким чином, займаючи будь-яку ділянку, золотарник повністю змінює його тваринний і рослинний світ.
Золотарник стрімко захоплює все нові і нові землі. Ситуація ускладнюється тим, що тварини, в тому числі дикі, не їдять золотарник .В лісі під ним не ростуть навіть будь-які гриби. Тобто зайняті ним території недоцільно використовувати як сінокісні і пасовищні землі. Золотарник канадський швидко закріплюється на луках, пасовищах, вигонах, меліорованих болотах, пустирях, лісових галявинах, вирубках.
Джерелом насіння золотарника також є присадибні ділянки та кладовища, де його вирощують як декоративну культуру. Боротися з золотарником можна хімічними і механічними методами. Скошувати небезпечний бур’ян рекомендується в міру відростання до 15-20 см, тобто 3-4 рази за сезон. Альтернативою може бути одноразове скошування у другій половині серпня до визрівання насіння. В цьому випадку скошені рослини потрібно обов’язково утилізувати – спалити або закомпостувати. Там, де золотарник займає значні площі, ефективним рішенням буде переорювання з підсівом багаторічних злаків. Адже на території, де «оселилася» ця рослина, ґрунт сильно ущільнюється, злежується і стає повітронепроникним. Хімічний метод найбільш ефективно застосовувати до молодих рослин, чутливих до гербіцидів. Ближче до кінця вегетаційного періоду грунтові гербіциди стають малоефективними. Сьогодні необхідно звернути особливу увагу до боротьби з золотарником всіх землекористувачів. Але хотілося б, щоб і населення підключилося до знищення небезпечної рослини на своїх ділянках.
Державний фітосанітарний інспектор Ярослав Медвідь.
